Liana 29 Май 01 22:13 Cообщение № 14407 - Миры Анджея Сапковского

Спомин про таємницю країни суниць …(1)
Лиана смутно припоминает країну суниць, в которой когда-то жил кто-то из ее предков. Из глубины генной памяти на короткое время оживает та – другая Лиана, которая помнит тайну страны земляники и воспоминания опять возрождаются в зарослях растительного сознания:

Gdy ksiezyc dlady swieci z-za chmurek
Bialo, drobno, jak platki w sinie blakajacych,
Wowczas tak slodko marzyc; w piersiach bolejacych
Budza sie sny prezeszlosci. Wzrok moj wytezony-
Na niebo; patrze, a mysl w obledzie, bez celu.
Blady cien piers kolysze w zadumie wewnetrznie,
Dzwoni muzyka lzawa gluho, smetnie, dzwiecznie.
Och, to muzyka wspomnien z zycia wiosny wielu!…
Trudno, nudno i slodko na cercu, a dusza
Przechodzi byle przeszle, czucie, zadze, dzielo
I wszystko napotyka, wita, co minelo;
Tylko, niestety, wszedzie niema, martwa glusza…(2)

Коли з-за хмари місяць засвітить серед ночі,
Лине на землю сяйва, як пелюсточок білих,
Тоді снується загадка; у грудях наболілих
Буяють сни минулі. Свої звертаю очі
На небо; задивляюся, думок шалених повна.
І тінь бліда у дущу мою щемливо ллється,
Смутна і жалісна в ній музика снується;
Ох, музика весняна – життя далекий спомин!…
І солодко, і нудно на серці – все проходить –
І почуття, й бажання, твої пориви й справи, -
Та спогадом у душу вертають, нелукаві;
На жаль мертвотну тишу кругом лише знаходять…(3)

***
(1) – воспоминание про страну земляники
(2) – И. Вагилевич “Воспоминание”
(3) – перевод В.Лучука
Лиана искренне извиняется за набор польского текста латиницей.

	Великолепно, блестяще сохранен авторский стиль.
	Хороший, добротный перевод, читать можно.
	Так себе, явная любительщина, многовато ошибок.
	Отвратительно, полная халтура, невозможно читать.
	Не читаю, подожду официального перевода.


	Liana 29 Май 01 22:13 Cообщение № 14407 Спомин про таємницю країни суниць …(1) Лиана смутно припоминает країну суниць, в которой когда-то жил кто-то из ее предков. Из глубины генной памяти на короткое время оживает та – другая Лиана, которая помнит тайну страны земляники и воспоминания опять возрождаются в зарослях растительного сознания: Gdy ksiezyc dlady swieci z-za chmurek Bialo, drobno, jak platki w sinie blakajacych, Wowczas tak slodko marzyc; w piersiach bolejacych Budza sie sny prezeszlosci. Wzrok moj wytezony- Na niebo; patrze, a mysl w obledzie, bez celu. Blady cien piers kolysze w zadumie wewnetrznie, Dzwoni muzyka lzawa gluho, smetnie, dzwiecznie. Och, to muzyka wspomnien z zycia wiosny wielu!… Trudno, nudno i slodko na cercu, a dusza Przechodzi byle przeszle, czucie, zadze, dzielo I wszystko napotyka, wita, co minelo; Tylko, niestety, wszedzie niema, martwa glusza…(2) Коли з-за хмари місяць засвітить серед ночі, Лине на землю сяйва, як пелюсточок білих, Тоді снується загадка; у грудях наболілих Буяють сни минулі. Свої звертаю очі На небо; задивляюся, думок шалених повна. І тінь бліда у дущу мою щемливо ллється, Смутна і жалісна в ній музика снується; Ох, музика весняна – життя далекий спомин!… І солодко, і нудно на серці – все проходить – І почуття, й бажання, твої пориви й справи, - Та спогадом у душу вертають, нелукаві; На жаль мертвотну тишу кругом лише знаходять…(3) *** (1) – воспоминание про страну земляники (2) – И. Вагилевич “Воспоминание” (3) – перевод В.Лучука Лиана искренне извиняется за набор польского текста латиницей. Дата публикации: 2009-02-10 08:23:45 Просмотров: 4711 [ Назад ]